Зелені морські водорості можуть скоротити потребу тваринництва в антибіотиках
Як відзначають фахівці, клітинна стінка зелених водоростей багата сульфатированными полісахаридами, які володіють рядом фізико-хімічних властивостей, що роблять їх потенційно придатними для використання у фармацевтичній промисловості для виробництва добавок як для тварин, так і для людини.
Потрапляючи в шлунково-кишковий тракт екстракти цих водоростей, стимулюють вироблення цитокінів – елемента імунної системи, який збільшує ефективність імунної відповіді і дозволяє організму краще боротися з шкідливими патогенами.
All About Feed
Борошно з борошняних черв'яків є перспективним інгредієнтом комбікорму для риб
Шрот, отриманий при переробці борошняних черв'яків багатий цілим рядом амінокислот і мікроелементів, в результаті чого їм можна замінити до 50% рыбокостной борошна в дієтах риб, наголошується в серії досліджень, організованих фахівцями з Франції. Як заявляють експерти, підвищити продуктивність, таким чином, не вдасться, однак з урахуванням розвитку індустрії переробки комах для комбікормових цілей, подібна практика може стати досить вигідною з економічної точки зору.
В рамках проведеного дослідження, вчені замінили 10% рыбокостной борошна на борошно з черв'яків при годівлі форелі. В результаті основні виробничі показники протягом всього терміну вирощування залишалися в нормі. Аналогічний досвід на бройлерах дозволив вченим домогтися ефекту поліпшення приростів на 2%, а також скорочення загального обсягу споживання води на 15%.
All About Feed
Постачання олійного насіння в Туреччину приносять найбільшу виручку при експорті української агропродукції в Каспійсько-Чорноморський регіон
Згідно з підсумками експортної торгівлі української агропродукцией з країнами Каспійсько-Чорноморського регіону в 2015 р., найбільша виручка - $389,5 млн. - була забезпечена при поставках українських насіння олійних в Туреччину. Даний показник також становив 70% в загальній виручці від експорту олійного насіння в основні країни Каспійсько-Чорноморського регіону (Азербайджан, Казахстан, Іран, Туреччина, Туркменістан, Грузія і Вірменія), яка за підсумками минулого року досягла $558,5 млн.
Як зазначили експерти ІА «АПК-Інформ», загальний обсяг експорту з України до Туреччини за підсумками 2015 р. склав $2,8 млрд., що є максимальним показником серед зазначених країн і відповідає 55% загальної виручки від постачання в регіон ($5 млрд.). Крім олійного насіння, найбільш затребуваними українськими товарами аграрної групи в Туреччині в 2015 р. були залишки і відходи харчових виробництв (виручка від експорту - $165 млн.), жири та олії ($117,7 млн.), а також зернові культури ($57 млн).
Більш детальну інформацію про перспективи розвитку торгівлі в Каспійсько-Чорноморському регіоні та присутність української продукції можна дізнатися, відвідавши Каспійсько-Чорноморський аграрний конгрес, який відбудеться 12-13 квітня 2016 р. в Баку (Азербайджан).
Український льон і коріандр затребувані в ЄС – Мінагропрод
Практична реалізація Угоди про асоціацію України з Європейським союзом крім відкриття ринку ЄС для української продукції буде стимулювати виробництво і експорт нішевих культур, зокрема, льону і коріандру. Про це 21 березня на сторінці в Facebook повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.
«Можливості ринку ЄС стимулюють підприємців до інвестування саме в цей напрямок», – зазначила вона.
Заступник міністра поінформувала, що площі посіву льону в Україні становлять 35 тис. га в основному в Запорізькій, Херсонській, Одеській, Харківській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. «Ці показники вкрай незначні, якщо порівнювати їх з можливим потенціалом. Поки ринок стримує дефіцит якісних насіння і особливості агротехнічних прийомів. Хоча при цьому рентабельність виробництва льону потенційно значно вище, ніж, наприклад, пшениці. Насіння льону користуються попитом в ЄС. Збільшення його виробництва призведе до збільшення експортних поставок також нашим ключовим партнерам – в Туреччину, Ізраїль та Єгипет. Український льон не містить ГМО, і це значно посилює його конкурентну перевагу порівняно з льоном з Північної Америки», – повідомила В. Рутицька.
Також вона додала, що український коріандр затребуваний не тільки в ЄС, але і в країнах Азії, а «рівень рентабельності цієї культури зашкалює».
«З урахуванням того, що етнічні ринки ЄС з кожним роком збільшуються, попит на цю культуру буде зростати. Тому український коріандр буде і надалі затребуваний», – вважає заступник міністра.
Каспійско-Черноморський аграрний конгрес. 12-13 квітня 2016 м.Баку, Азербайджан. JW Marriott Absheron Baku
Каспійско-Черноморський аграрний конгрес. 12-13 квітня 2016
м.Баку, Азербайджан. JW Marriott Absheron Baku
