4(60) 2015
ВИКОРИСТАННЯ ПОВНОРАЦІОННИХ КОМБІКОРМІВ У ГОДІВЛІ СВИНОМАТОК ПРИ ІНТЕНСИВНІЙ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ

І.Ф. РІЗНИЧУК, канд. с.-г. наук, доцент, О.Й. КАРУНСЬКИЙ, д-р с.-г. наук, професор О.К. КИШЛАЛИ, асистент

Встановлено, що фізіологічний цикл у свиноматок при інтенсивній технології виробництва свинини становить 149 днів, з яких 114 днів припадає на поросність, 28 – на підсисний період і до 7-ми днів свиноматки є холостими.
За виробничий період свиноматкам згодовують 227 кг повнораціонного розсипного комбікорму для свиноматок хо-лостих і першого періоду поросності та 240 кг повнораціонного розсипного комбікорму для свиноматок другого періоду поросності та підсисних.
Організація годівлі свиноматок у відповідності до запропонованої схеми, максимально враховує фізіологічні особли-вості тварин протягом виробничого циклу, забезпечує раціональне використання повнораціонних комбікормів, створює передумови для прояву генетично обумовленої продуктивності свиноматок, збереження здоров’я та тривалого господар-ського використання.
Практичне застосування в годівлі свиноматок протягом виробничого циклу повнораціонних розсипних комбікормів забезпечує високу продуктивність свиноматок та якість приплоду. Багатоплідність свиноматок при цьому становить 10 поросят і більше з мінімальною масою при народженні не менше ніж 1 кг. Жива маса поросят у 20-денному віці знахо-диться в межах 6 кг, а на період відлучення в 28-денному віці – 8 кг. Середньодобовий приріст поросят-сисунів становить 250 г. Всього за підсисний період поросятам згодовують 3,1 кг повнораціонного гранульованого або розсипного комбікорму престартера.

Keywords: Холості свиноматки, поросні свиноматки, підсисні свиноматки, продуктивність свиноматок, повнораціонний комбікорм.

Download now
ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА СПЕЛЬТИ В КРУПУ

В.В. ВОЗІЯН, аспірант

У наслідок проведених досліджень встановлено, що вміст зародку в зерні спельти за роки досліджень змінювався від 0,9 до 2,8 % залежно від сорту. Серед сортів, отриманих методом добору, найбільший вміст зародку мав сорт Зоря України – 2,8 %, тоді як у сорту Schwabenkorn цей показник становив 0,9 %. У решти сортів вміст зародку змінювався від 1,2 до 1,9 %. Серед сортів отриманих методом гібридизації Tr. aestivum / Tr. spelta, найбільший вміст зародку мали лінії LPP 1224 – 1,7 %, LPP 3124 –1,8 та LPP 3117 – 2,1 %.
Вміст ендосперму у сортів, отриманих методом добору, змінювався від 83,0 до 87,9 %. Найбільшим він був у сорту Австралійська 1 – 88,3 %, що перевищувало стандарт на 2,1 абс. відсотків. Серед сортів, отриманих методом гібридизації Tr. aestivum / Tr. spelta, лише лінія LPP 3117 перевищувала стандарт на 0,7 абс. відсотків, в решти цей показник змінювався від 81,0 до 85,8 %.
У результаті досліджень встановлено, що серед сортів отриманих методом добору, високий вміст оболонок мали сорти Frankenkorn – 11,7 %, Schwabenkorn –13,7 і NSS 6/01 – 15,9 %, що перевищувало стандарт на 9–48 %, в якого цей показник становив 10,7 %. Сорти, отримані методом гібридизації Tr. aestivum / Tr. spelta, мали вищий вміст оболонок порі-вняно з сортами, що отримано методом добору в 1,3 раза, який змінювався від 10,8 до 16,2 %. Усі сорти перевищували стандарт.
Вихід крупи плющеної за роки досліджень становить від 91,6 до 94,1 % залежно від сорту. Найвищим цей показник був у сортів Австралійська 1 (94,0 %) і Schwabenkorn (94,1 %), найменшим – у ліній LPP 3124 – 91,6 % і LPP 1305, LPP 3132 – 92,1 %.
Найвищий вихід крупи плющеної із зерна спельти у відсотках до нелущеного зерна, отримано в зерні сортів Австра-лійська 1 (83,9 %), Schwabenkorn (84,0 %). У решти зерна цей показник змінюється від 82,7 до 83,2 %. Найвищим вихід кру-пи плющеної у відсотках до нелущеного зерна, серед сортів отриманих методом гібридизації Tr. aestivum / Tr. spelta, мали лінії LPP 3218, LPP 3435 і LPP 3117 – 83,2 %.
Коефіцієнт використання ендосперму зерна спельти змінюється від 95,0 до 99,7 %. Серед сортів отриманих мето-дом добору, найвищим цей показник отримано із зерна сортів Schwabenkorn – 98,4 % і NSS 6/01 – 99,7 %, які перевищували стандарт на 2,9–4,3 абсолютних відсотків. Найменшим цей показник отримано із зерна сорту Австралійська 1, що стано-вив 95,0 %. Усі сорти, отримані методом гібридизації Tr. aestivum / Tr. spelta, крім LPP 3124, LPP 3117 мають високий коефіцієнт використання ендосперму, який змінюється від 98,6 до 99,4 %, що перевищує стандарт на 3–4 %.

Keywords: спельта, зародок, ендосперм, оболонки, крупа.

Download now
ИССЛЕДОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ И БИОХИМИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ КАЧЕСТВА МУКИ ИЗ РАЗЛИЧНЫХ ЗЕРНОВЫХ КУЛЬТУР

Д.А. ЖИГУНОВ, д-р техн. наук, заведующий кафедрою технологии переработки зерна

Статья посвящена сравнительному исследованию технологических и химических показателей качества пшенич-ной, кукурузной, овсяной, ячменной, гречневой, рисовой, тритикалевой, нутовой, соризовой муки и пшеничных отрубей, а также двухкомпонентных смесей на их основе.
Образцы муки из различных зерновых культур были получены в производственных (кукурузная, овсяная, ячменная, гречневая, рисовая, пшеничные отруби) и в лабораторных условиях по разработанной схеме помола (тритикалевая, соризо-вая, нутовая). В качестве контроля была выбрана пшеничная мука высшего сорта со следующими показателями качества: белизна – 55 ед., зольность – 0,54 %, содержание белка – 10,8 %, количество клейковины – 26 %, качество (упругость) клейковины – 80 ед. ИДК, число падения – 350 с.
Установлено, что наибольшей крупностью частиц отличаются кукурузная, овсяная и нутовая виды муки, у которых соответственно 53,3, 42,7 и 38,2 % частиц сосредоточены во фракции, полученной сходом сита № 27 с размером отверстий 250 мкм. Для рисовой и ячменной муки, напротив, соответственно 44,3 и 54,7 % частиц находятся во фракции, полученной проходом сита № 58 с размером отверстий 122 мкм. Наименьшей крупностью обладает тритикалевая мука, у которой содержание фракции, полученной проходом сита № 58 с размером отверстий 122 мкм, составляет 70,0 %, прак-тически также как и у пшеничной муки (80,2 %).
Определены направления обогащения пшеничной муки различными видами муки из зерновых культур. Предложено для обогащения пшеничной муки лизином использовать муку овсяную, гречневую, нутовую и отруби; метионином – муку овсяную и нутовую; альбуминами и глобулинами – гречневую, нутовую муку и отруби; витаминами и минеральными вещес-твами – муку нутовую и отруби; биотином – муку рисовую и кукурузную; β-глюканами – муку ячменную; токоферолами – муку гречневую, кукурузную и отруби, низкомолекулярными углеводами – муку соризовую.

Keywords: мука, мучные смеси, зерновые культуры, показатели качества, технологические свойства, обогащение микронутриентами.

Download now
КОКОСОВОЕ МАСЛО УВЕЛИЧИВАЕТ ПРИВЕСЫ ЖИВОТНЫХ НА БЕЗЖИРОВОМ РАЦИОНЕ

А. П. ЛЕВИЦКИЙ1,2, д.б.н., проф., И. В. ХОДАКОВ2, н. с., Е. М. ШАРАБАЕВА1, магістр, А. Г. КУЧЕРУК1, магістр, Н. Г. МИЛЕВА1, магістр, Л. А. ГРИНЧЕНКО1 студ., М. Р. ГУЦУ1, магістр

Для повышения энергетической ценности комбикормов чаще всего используют жировые добавки. К сожалению, почти все они не удовлетворяют по своим биологическим и технологическим характеристикам предъявляемым требованиям. Особое место среди жировых добавок должно занимать кокосовое масло, содержащее более 70 % среднецепочечных жирных кислот, которые очень хорошо усваиваются животным организмом, и практически лишенное ненасыщенных жирных кислот, которые при термообработке и хранении образуют токсичные перекиси и альдегиды.
Целью данной работы стало определение кормовой ценности кокосового масла, вводимого в безжировой комби-корм. Безжировой комбикорм состоял из кукурузного крахмала, обезжиренного соевого шрота, овальбумина, сахара, мине-ральной и витаминной смесей (общее содержание жира 0,06 %).
Белым крысам линии Вистар (самцы, 4 месяца) давали в течение 31 дня безжировой рацион или безжировой раци-он, в котором 5 % крахмала заменяли на 5 % кокосового масла, содержащего 77 % среднецепочечных жирных кислот (С8:0 – С14:0) и не содержащее полиненасыщенных жирных кислот. Исследование жирнокислотного состава кокосового масла было проведено на хромато-масс-спектрометре Shimadzu. Показано, что главной кислотой является лауриновая (49,4 %), затем следуют миристиновая (22,8 %), стеариновая (12,0 %), пальмитиновая (10,4 %), каприновая (3,1 %), каприловая (2,2%). Единственная из ненасыщенных жирных кислот, олеиновая, составила 0,12 %.
Суточное потребление корма составило 30 г. Крыс взвешивали каждые три дня.
Установлено, что крысы нормально растут на безжировом рационе. Среднесуточный прирост живой массы крыс (в %) составил 2,60±0,04 (безжирвоой рацион) и 3,60±0,13 (безжировой рацион + кокосовое масло), что дает на рационе с добавкой кокосового масла увеличение прироста живой массы на 38 %. На этом основании можно рекомендо-вать использование кокосового масла в качестве кормовой добавки в комбикормах. Экономическая эффективность использования в комбикормах кокосового масла будет зависеть от соотношения его цены с уровнем себестоимости дополнительной животноводческой продукции.

Keywords: кокосовое масло, среднецепочечные жирные кислоты, привес животных.

Download now
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР НА ТОВ «ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА»

Макаринська А.В., Відоменко І.О.

Для співробітників комбікормового цеху 8 та 9 грудня 2015 року провідні викладачі кафедри «Технології комбікормів і біопалива» (д.т.н., заслужений діяч науки і техніки України, зав. кафедри Технології комбікормів і біопалива, ректор Одеської національної академії харчових технологій, професор Єгоров Богдан Вікто-рович, к.т.н., доцент Макаринська Алла Ва-силівна, к.т.н., доцент Воєцька Олена Євге-нівна, к.т.н., доцент Бордун Тетяна Василів-на), кафедри «Біохімії, мікробіології та фізі-ології харчування» (проректор з науково-педагогічної та виховної роботи ОНАХТ, к.т.н., доцент Кананихіна Олена Миколаївна) та кафедри «Безпеки життєдіяльності» (к.т.н., в.о. зав. кафедри Безпеки життєдіяльності, к.т.н., доцент Фесенко Олена Олександрівна) провели науково-практичний семінар «Сучасний стан технології та техніки виробництва ком-бікормів».

Keywords: Тренінг, НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР, Лекції, практичні заняття, «ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА»,

Download now
ПОВЫШЕНИЕ КАЧЕСТВА ХЛЕБА НА ЗЕРНОВОЙ ОСНОВЕ

О.В. МАКАРОВА, канд. техн. наук, доцент, Г.Ф. ПШЕНИШНЮК, канд. техн. наук, доцент, А.С. ИВАНОВА, канд. техн. наук, ассистент

Статья посвящена решению проблемы повышения качества зернового хлеба, который, благодаря высокому содер-жанию пищевых волокон, можно отнести к продуктам функционального назначения. Показано, что невысокое качество данного хлеба обусловлено низкой газообразующей способностью при одновременно высокой активности ферментов зер-новой массы, способствующих гидролизу большинства содержащихся в нем углеводов и белковых веществ, что приводит к ухудшению структурно-механических свойств зернового теста в процессе его замеса, брожения и разделки.
Для улучшения и стабилизации структурно-реологических свойств теста из диспергированной зерновой массы обо-снована целесообразность использования побочных продуктов переработки крупяных культур – муки из крошки пшеничных или овсяных хлопьев, ферментативный комплекс которых в ходе их получения инактивирован. Исследование реологических и поверхностных свойств теста на основе зерновых смесей показало, что внесение муки из крошки хлопьев в состав зерновой массы, в результате снижения автолитической активности смесей, способствует менее интенсивному снижению эффективной вязкости теста при брожении. Уменьшение адгезионного напряжения полуфабрикатов обусловлено сниже-нием содержания свободной влаги в тесте и скорости диффузии молекул в микропоры контактирующей поверхности вследствие повышения водопоглотительной способности зерновой смеси. Использование зерновых смесей способствовало повышению газообразования в тесте, что, вероятно, связано с наличием в муке из крошки хлопьев клейстеризованного крахмала, который более податлив действию амилолитических ферментов диспергированной зерновой массы.
На основе сравнительного анализа качества полуфабрикатов и готовых изделий обоснованы способы приготовле-ния теста на основе зерновых смесей при использовании сильного зерна пшеницы. Установлено, что использование смесей из диспергированной зерновой массы и муки из крошки хлопьев в соотношении 75:25 при приготовлении хлеба на густой опаре и безопарным ускоренным способом на концентрированной молочнокислой закваске способствует повышению фор-моустойчивости, удельного объема хлеба на зерновой основе и получению изделий правильной формы с хорошо развитой структурой пористости, без подрывов и трещин. На основании проведенных исследований разработан проект норматив-ной документация на новые виды зернового хлеба, технология которых апробирована в производственных условиях.

Keywords: : зерновые смеси, структурно-реологические свойства теста, зерновой хлеб, способы тестоприготовление, качество, органолептическая оценка.

Download now
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗЕРНА ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОГО ТА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

В.В. ЛЮБИЧ, канд. с.-г. наук, доцент, В.В. НОВІКОВ, аспірант

Зерно тритикале – перша культура, штучно створена людиною, що характеризується високими якісними показни-ками та може бути перспективною сировиною для виготовлення широкого асортименту продуктів харчування. Технологі-чні та фізико-хімічні властивості зерна тритикале зумовлюють його цільове використання та залежать від сорту та умов його вирощування. Сучасні сорти тритикале характеризуються високими технологічними властивостями, що на-ближаються до технологічних властивостей зерна пшениці, що зумовлює можливість використання стандартного облад-нання для його переробки. Проте особливості будови та хімічного складу зерна нових сортів тритикале вимагають його ретельного вивчення, а технології його переробки – удосконалення. Ефективним методом оцінки зерна тритикале є його порівняльна характеристика з зерном пшениці.
В статті наведено результати досліджень технологічних та фізико-хімічних властивостей нових сортів зерна тритикале озимого Алкід, Тактик, Стратег, лінії ЛР 195 та тритикале озимого сорту Хлібодар харківський і пшениці сорту Подолянка. Встановлено, що зерно тритикале сортів Алкід, Тактик, Стратег та лінії ЛР 195 мають на 5,9–13,6 г вищу масу 1000 зерен порівняно із зерном тритикале сорту Хлібодар харківський та на 1,4–13,6 г вищу масу 1000 зерен порівняно з зерном пшениці сорту Подолянка. За натурою зерно тритикале нових сортів на 11–36 г/л поступається зерну тритикале сорту Хлібодар харківський та на 38–85 г/л – зерну пшениці. Склоподібність нових сортів тритикале на 11–12 % переважає склоподібність зерна пшениці та на 2–3% переважає склоподібність тритикале сорту Хлібодар харківсь-кий. Зерно тритикале характеризується на 11–12 % більшим вмістом білка порівняно із зерном пшениці, проте має на 9,6–15,3 % менший вміст клейковини та на 19–32 од. п. менший індекс деформації клейковини. Тритикале порівняно із зерном пшениці має на 95–186 с менше число падіння. Показники вмісту крохмалю, клітковини, жиру та золи у зерні тритикале та пшениці змінюються неістотно. Зерно тритикале має вищий вміст клітковини та золи відповідно на 0,06–0,25 % та 0,12–0,21% і менший вміст крохмалю та жиру відповідно на 0,9–3,1 % та 0,27–0,3 % порівняно із зерном пшениці.
Комплексною характеристикою встановлено, що зерно всіх сортів тритикале має гірші хлібопекарні властивості порівняно з зерном пшениці, оскільки вміст клейковини становить 19,6–25,3 % і число падіння 94–185 с. Проте завдяки високому вмісту білка (17,0–18,4 %) зерно є відмінною сировиною для виробництва круп’яних продуктів.
Високу і дуже високу кореляційну залежність між фізико-хімічними властивостями зерна тритикале описано рів-няннями, що були перевірені за критеріями статистичної надійності, адекватності, відтворюваності, що зумовлює мож-ливість їх використання для математичного розрахунку проміжних значень з високою точністю.

Keywords: технологічні властивості, зерно тритикале, кореляційний аналіз

Download now
РОЗРОБЛЕННЯ СКЛАДУ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ ІЗ ЗЕРНОВИМ ІНГРЕДІЄНТОМ

Т.В. РУДАКОВА, канд. техн. наук, ст. наук. співр.

У сучасному харчуванні, особливо в умовах малорухливого способу життя і невеликих затрат, найбільшу увагу в структурі харчування слід приділяти співвідношенню між тваринними і рослинними продуктами. Правильна організація харчування передбачає надходження до дитячого організму не лише достатньої кількості харчових речовин, але й їх суворо визначений якісний склад, що відповідає адаптаційним можливостям шлунково-кишкового тракту дитини та рівню його обмінних процесів. При конструюванні продуктів дитячого харчування для дітей до 1 року застосовують параметри амі-но- та жирнокислотного складу зрілого жіночого молока чи аналогічні показники, що відповідають молоку різних тримес-трів. В цілому харчова комбінаторика — це науково-технічний процес створення нових продуктів дитячого харчування шляхом формування заданих органолептичних, фізико-хімічних, енергетичних і лікувальних властивостей, завдяки введенню харчових та біологічно активних добавок. При цьому, варто врахувати, що використання рослинної сировини, зокрема ри-сового борошна, що має підвищену біологічну цінність, дозволяє отримати композиції, які характеризуються покращеним вітамінним, мінеральним, вуглеводним та амінокислотним складом у порівнянні з окремо взятими компонентами, при цьо-му можливе більш чітке керування процесом формування продуктів.
У статті наведено результати щодо розроблення складу молочних продуктів для дитячого харчування із застосу-ванням загальної методології проектування продуктів харчування. Наведено хімічний склад, енергетична цінність та вар-тість молочних та зернового (рисового борошна) інгредієнтів. Масову частку інгредієнтів, що входять до складу молочних продуктів для дитячого харчування (кисломолочних та пастоподібних), обчислювали з урахуванням обмежень щодо меж внесення кожного з них та якості готового продукту, а також найменшої вартості. Вітамінний та мінеральний комплек-си, жирові інгредієнти застосовували у визначених кількостях, рекомендовані МОЗ України для дітей віком від 9-ти місяців та від 2-х років. Вибір вітамінних та мінеральних комплексів базувався на основних критеріях розроблених ВООЗ: висока біозасвоєність протягом усього періоду зберігання збагаченого продукту; оптимальна вартість комплексу; проста технологія внесення; відсутність взаємозв’язку мікронутрієнта з компонентами суміші, що призводить до зниження вмі-сту або засвоєння інших харчових речовин. Складені математичні моделі задачі щодо складу кисломолочних та пастоподі-бних продуктів для дітей різного віку лінійної форми, які вирішували симплекс-методом. В результаті було отримано оп-тимальний склад молочних продуктів для дітей віком від 9-ти місяців та від 2-х років. Отже, використання математич-ного моделювання і технічних засобів комп’ютерного проектування дозволяє створювати високозбалансовані, із заданим рівнем аліментарної адекватності і дуже високими показниками харчової цінності молочних продуктів дитячого харчу-вання.

Keywords: склад, молочні продукти для дитячого харчування, рисове борошно, математичні моделі, симплекс-метод.

Download now
ТОЧНАЯ АГРОТЕХНОЛОГИЯ БУДУЩЕГО НАЧИНАЕТСЯ СЕГОДНЯ (СИЛЬНЫЕ СЕМЕНА)

Л.В. ФАДЕЕВ, канд.техн.наук. доцент, директор ООО "Спецэлеватормельмаш"

Весь предыдущий материал по точной агро-технологии был прелюдией к тому, что будет изло-жено в данной статье. По той причине, что внедряе-мая нами щадящая пофракционная технология производства сильных семян также является соста-вной частью точной агротехнологии. Именно с по-дготовки равнокачественных семян высокого по-тенциала, прошедших комплексную предпосевную обработку, начинается точная агротехнология.

Keywords: АГРОТЕХНОЛОГИЯ, СЕМЕНА

Download now
ФЕРМЕНТИРОВАННЫЕ ПИЩЕВЫЕ ВОЛОКНА ОТРУБЕЙ – СТИМУЛЯТОР РОСТА ПРОБИОТИЧЕСКИХ КУЛЬТУР

Л.В. КАПРЕЛЬЯНЦ, д-р техн. наук, профессор, заведующий кафедрой биохимии, микробиологии и физиологии питания, Е.Д. ЖУРЛОВА, ассистент

Одним из основных направлений современной нутрициологии является биотехнологическая переработка неконди-ционного сырья в природные пребиотики, предназначенные для нормализации работы желудочно-кишечного тракта чело-века и поддержания его иммунитета.
В статье представлено исследование пребиотических свойств концентрата пищевых волокон in vitro, полученного в ходе комплексной переработки пшеничных и ржаных отрубей в функциональные ингредиенты. Отруби подвергали поэтапному ферментированию амилазами, протеазами и мультиферментным препаратом Viscozyme L, обладающим ком-плексом полисахаридазных активностей. Ферментированный остаток отрубей отделяли центрифугированием (6000 об/мин) и высушивали до содержания влаги 10 %.
Полученные концентраты пищевых волокон содержат основного компонента 79,1 % пшеничные и 79,9 % ржаные. Преобладающим моносахаридом в обоих концентратах является глюкоза 64,9 и 69,0 %, соответственно. В ходе исс-ледования стимуляции роста пробиотических культур концентратами пищевых волокон определяли влияние массовой доли пищевых волокон в системе накопления биомассы микроорганизмов. В качестве пробиотических микроорганизмов были выбраны культуры Lactobacillus acidophilus и Bifidobacterium bifidum. Концентраты пищевых волокон вносили в питатель-ную среду в количестве 0,01; 0,03; 0,05 г. Процесс культивирования контролировали по показателям активной и титруе-мой кислотности. Высокий пребиотический эффект исследуемых концентратов определили подсчетом количества клеток L. аcidophilus и В. bifidum, выросших на средах с добавлением различной массовой доли пищевых волокон. Определили, что при содержании концентрата в средах 0,05 г рост пробиотической микробиоты составил 3,6∙109 КОЕ/см3 L. аcidophilus и 4,7∙109 КОЕ/см3 В. bifidum.
Исходя из полученных данных концентраты пищевых волокон из пшеничных и ржаных отрубей можно рекомендовать, как профилактически-лечебные препараты для коррекции микрофлоры кишечника, после дополнительных медико-биологических исследований.

Keywords: Пищевые волокна, ферменты, пробиотические культуры, ржаные и пшеничные отруби, культивирование.

Download now